Історія Червоного Хреста

Український Червоний Хрест розпочав свою діяльність 18 квітня 1918 року в Києві, охопленому лихоліттями першої світової війни та революції.

З ініціативи Марійської громади сестер милосердя Червоного Хреста, яка з 1878 року надавала благодійну медичну допомогу нужденним Києва 15-18 квітня відбувся І З’їзд Товариства Червоного Хреста України.



Перша Світова війна

Серед першочергових завдань, які постали перед Товариством, була допомога біженцям та військовополоненим, турбота про інвалідів та дітей-сиріт, боротьба з голодом та епідеміями, організація лазаретів, госпіталів та харчувальних пунктів.

Червоний Хрест мав у своєму розпорядженні два хірургічних і п’ять протиепідемічних шпиталів у Києві, польові шпиталі у Бердичеві, Сарнах, Рівному, Радзівілові, Проскурові, Bолочиську, Черкасах, Коростені, Жмеринці, Козятині, Ярмолинцях, два протиепідемічні шпиталі в Конотопі й Одеській евакуаційний шпиталь.

Одним із найважливіших завдань тоді була визначена реевакуація військовополонених усіх армій, що воювали на Україні.

Після встановлення 1918 року майже на всій території Радянської влади починає діяти радянський Український Червоний Хрест.


Міжвоєнний період

Український Червоний Хрест продовжував діяти і у міжвоєнний період. За ініціативою активістів товариства були збудовані громадські пральні та лазні, засновані та обладнані фельдшерсько-акушерські пункти, аптеки та магазини санітарної гігієни. Незабаром при ньому створено 18 рухомих санітарних загонів, 60 пунктів харчування.

Для боротьби з епідемією висипного тифу Український Червоний Хрест створив лікувальні пункти на тисячі місць. Під час голоду 1921-23 років Товариство організувало сотні безкоштовних їдалень, наддало селянам мільйони продовольчих пайків.

На початку 1930-х років Червоний Хрест України мав у своїй власності 119 медичних, 206 профілактичних та дитячих закладів, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни.

Особлива увага приділялась заснуванню загонів санітарної авіації, кваліфікованій підготовці сестер милосердя, санітарних дружинниць та інструкторів. Саме в цей час всюди розгорнулося навчання населення у гуртках першої допомоги.


Друга Світова війна

Іспитом на милосердя для вихованців Червоного Хреста України стала Велика вітчизняна війна. Саме тоді Товариство підготувало і направило на фронт понад 100 тисяч медичних сестер, саніструкторів та сандружинниць.

Завдяки своєчасній та кваліфікованій медичній допомозі вдалося повернути у бойові частини більше половини поранених.

Медичні сестри рятували бійців на полі бою, не зважаючи на те, до якої армії вони належать. Tак вони виконували не тільки свій обов’язок медичного працівника, а й проявляли пощаду і милосердя до ворога.

Подвиг тринадцяти українських сестер милосердя, учасниць бойових дій відзначений нагородою імені Флоренс Найтінгейл – справжній подвиг в ім’я життя, хоч і завершувався він часто зі зброєю в руках.

Подвигами уславили себе й Червоний Хрест тисячі дівчат та жінок, які в лихоліття, закінчивши курси медсестер і санінструкторів, добровільно пішли на фронт – туди, де свистіли кулі, рвали землю снаряди, де лилася кров і страждали люди.

У радянському тилу осередки Червоного Хреста України значну увагу приділили не лише підготовці санітарних інструкторів та медсестер, але й збиранню крові для забезпечення нею шпиталів. Перший донорський пункт був відкритий у червні 1941 року в Києві на вулиці Виноградній. Саме Червоний Хрест тоді став ініціатором безоплатного донорства, що й донині дає змогу медичним закладам оперативно надавати допомогу в екстремальних ситуаціях.

У повоєнні роки для Червоного Хреста важливе значення мало подальше зміцнення зв’язків та співпраці з органами й установами здоров’я та залучення широких мас до участі в заходах щодо ліквідації санітарних наслідків війни.



Дзвони Чорнобиля

Віхою нових випробувань Українського Червоного Хреста на дієздатність та милосердя стала Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року.

Співробітники Червоного Хреста розселяли десятки мешканців Прип’яті, проводили обходи, аби знайти для переселенців тимчасові помешкання. були складені списки евакуйованих і таких що прийшли самі. Евакуйованим надавалася грошова та медична допомога, для обслуговування мешканців забруднених районів було виділено 213 сестер милосердя.

За ініціативою Червоного Хреста України в 1990 році починає діяти комплексна Чорнобильська програма, у рамках якої проведено більш як 240 тисяч дозиметричних обстежень у 70 населених пунктах. У Житомирській та Рівненській областях успішно діють пересувні діагностичні лабораторії Українського Червоного Хреста, за допомогою яких щороку обстежується до 30 тисяч жителів із радіаційно забруднених районів.



Товариство Червоного Хреста сьогодні
патронажна служба сестер милосердя, що обслуговують самотніх громадян похилого віку, інвалідів

невідкладна гуманітарна допомога жертвам стихійних лих, аварій і катастроф, збройних конфліктів і епідемій

надання допомоги самотнім громадянам похилого віку, інвалідам, багатодітним сім’ям, дітям-сиротам


служба розшуку зниклих без вісти під час збройних конфліктів і стихійних лих, сприяння у возз’єднанню сімей


служба катастроф, оперативні громадські формування
допомога біженцям і переселенцям

навчання населення прийомам першої допомоги і правилам догляду за хворими вдома

пропаганда безоплатного донорства і здорового способу життя
залучення і підготовка молодих волонтерів Червоного Хреста

підготовка і направлення вантажів гуманітарної допомоги

різнопланові гуманітарні програми допомоги нужденному населенню України разом з Міжнародною Федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Ми вдячні усім, хто підтримує програми Товариства Червоного Хреста України

Ви можете допомагати нам у будь-якій доступній для Вас формі – фінансами, особистою працею, порадами, своєю участю в діяльності територіальних організацій.

За матеріалами: RED CROSS UKRAINE